Учебная работа № 76665. «Реферат Грошово-кредитна політика Національного банку України

Выдержка из похожей работы

Автор, вивчаючи матеріали зазначених
видань, особливу увагу приділяє особливостям німецького адміністративного
управління в Галичині, діяльності Українського центрального та крайового
комітетів,Наскільки дозволяли рамки розвідки, В,Офіцинський намагався
прослідкувати особливості взаємодії української влади та населення з німецьким
режимом на різних етапах Другої світової війни.

Досить
невеликим є список праць, що стосуються безпосередньо німецької окупаційної
політики в Галичині,Серед них варто згадати статті В. Машотаса [24], А. Боляновського
[2], де частково подаються відомості й про освітню політику окупаційної влади у
1941–1944 роках,

Важливе
значення для нас становить дослідження проблем українського культурного життя
під час окупаційного періоду, зокрема в Галичині, О. Луцького [22],У його
публікаціях окреслені умови, головні напрямки та особливості культурного життя
в 1941–1944 роках,Автор підкреслює, що роки німецької окупації були важкими
випробуваннями для інтелігенції і загалом для культурного життя України,«Безперечно,
– зазначає О. Луцький, – не лише націоналістичне підпілля, а й абсолютна
більшість тих, хто заанґажувався в легальній культурно-освітній праці, зокрема
в рамках Українського центрального комітету, намагалися прислужитися своєму
народові, захищати його інтереси,Найвищий час належно оцінити їх внесок у
національну культуру й пошанувати всіх тих, завдяки кому навіть у грізну добу
терору не завмирала духовна творчість» [22, с. 221].

Аналізує
стан народної освіти у західноукраїнському регіоні С. Сворак [34],І хоча
хронологічні рамки його монографічного дослідження 1944–1964 рр., проте, у
розділі «Становище та розвиток радянської освітньої системи в західних областях
України: традиції та проблеми» автор робить короткий аналіз розвитку
шкільництва у регіоні і в попередні роки, в тому числі і під час німецької
окупації.

Політику
німецького режиму щодо діяльності «Просвіти» як центру культурно-освітнього
розвитку у період нацистської окупації досліджував М. Коваль [11],У своїй
статті автор робить висновок, що «на відміну від інших національних громадських
організацій, що існували напівлегально або ж нелегально, осередки «Просвіти» діяли
легально і найчастіше виконували роль центрів не тільки культурницького, а й
суспільно-політичного життя охоплених ними населених пунктів» [11, с. 91].
Діяльність волинської «Просвіти» в досліджуваний період, на основі архівних
матеріалів і періодичних видань того часу, вивчав Б. Савчук [33],Автор
зазначає, що відновленій у воєнний час «Просвіті» німецька влада не чинила
особливих перешкод, але все ж тримала її під суворим контролем і чітко
регламентувала,Однак і в таких умовах товариство отримало можливість
розвиватись та проводити діяльність на власному національному ґрунті [33, с. 110].

Варто
відзначити також певні творчі досягнення з даної теми української зарубіжної
історіографії,В українській еміграційній історіографії ще у 1956 р.
з’явилась присвячена німецькій окупаційній політиці в Україні англомовна
монографія І,Каменецького [44]»