Учебная работа № 76282. «Диплом Организация оплаты труда работников и направления ее совершенствования на УП «Завод полупроводниковых приборов» НПО «Интеграл»
Содержание:
ВВЕДЕНИЕ…………………………………………………………………………..….5
1 ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СУЩНОСТИ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ
В РЫНОЧНЫХ УСЛОВИЯХ……………………………………………………..….7
1.1 Сущность заработной платы и её влияние на
эффективность производства………………………………………………………7
1.2 Формы и системы оплаты труда…………………………………………………12
1.3 Нормативно-правовая база, определяющая состав фонда
заработной платы…………………………………………………………………17
2 ОРГАНИЗАЦИЯ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ НА ПРЕДПРИЯТИИ…………………21
2.1 Организационно-экономическая характеристика предприятия………………21
2.2 Анализ форм и систем заработной платы……………………………………….34
2.3 Формирование и распределение фонда заработной платы……………………39
2.4 Формирование и использование фонда заработной платы……………………41
3 СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СИСТЕМЫ ОПЛАТЫ
ТРУДА НА ПРЕДПРИЯТИИ…………………………………………………………45
ЗАКЛЮЧЕНИЕ…………………………………………………………………………60
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ…………………………………. 62
ПРИЛОЖЕНИЕ 1 Состав фонда оплаты труда и прочих выплат,
не учитываемых в составе фонда оплаты труда………………………..………….……63
Форма заказа готовой работы
Выдержка из похожей работы
століть булавідзначена появою двох ключових для всієї наступної літератури
напрямів – натуралізму і символізму.
Французький
натуралізм, представлений іменами таких видатних романістів як Еміль Золя,
Гюстав Флобер, брати Жуль і Едмон Гонкури, сприймав людську особистість
абсолютно залежною від спадковості, середовища, в якому вона сформувалася, і
«моменту» (тієї конкретної суспільно-політичної ситуації, в якій вона існує і
діє в даний момент),У цьому питанні їм протистояли французькі поети-символісти
– Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо, Стефан Маларме та інші, котрі
категорично відмовлялися визнати вплив на людську особистість сучасної
суспільно-політичної ситуації і протиставляли їй світ «чистого мистецтва» і
поетичного вимислу.
Символізм –
естетична течія, що виникла у Франції в 1880-1890 рр,й отримала широке
поширення в літературі, живописі, музиці, архітектурі й театрі багатьох
європейських країн на межі 19-20 ст,Величезне значення символізм мав для
російського мистецтва цього ж періоду, який отримав назву «срібного віку».
Символісти
вважали, що саме символ, а не точні науки дозволять людині прорватися до
ідеальної сутності світу, пройти «від реального до реального»,Особлива роль в
осягненні надреальності відводилася поетам як носіям інтуїтивних одкровень і
поезії як плоду натхнення,Розкріпачення мови, руйнування звичних відносин між
знаком і денотатом, багатошаровість символу, який несе в собі різнопланові і
часто протилежні значення, вели до розпорошення смислів і перетворювали
символістський твір у «безумство множинності», в якому змішувалися і зазнавали
постійного метаморфозу речі, явища, враження та бачення,Єдине, що надавало
цілісності – це унікальне, неповторне бачення поета.
Відсторонення
письменника від культурної традиції, позбавлення мови її комунікативної
функції, всепоглинаюча суб’єктивність неминуче вели до герметизму
символістської літератури і вимагали особливого читача,Символісти змоделювали
для себе його образ, і це стало одним з їхніх найоригінальніших досягнень.
Таких цінителів вкрай мало, їх не більше десяти у всьому всесвіті,Але
настільки обмежена кількість не бентежить символістів, бо це число найбільш
обраних, і серед них немає жодного, хто мав би собі подібного.
2,Поняття
символу і його значення для символізму
Говорячи про
символізм, не можна не згадати про поняття символ, тому що саме від нього пішла
назва цієї течії в мистецтві,Необхідно сказати і про те, що символізм – явище
складне,Його складність і суперечливість обумовлені, в першу чергу тим, що в
поняття символ у різних поетів і письменників вкладався різний зміст,
Кожен символ є образом;
але категорія символу вказує на вихід образу за власні межі, на присутність
якогось сенсу, нероздільно злитого з образом,Предметний образ і глибинний
зміст виступають у структурі символу як два полюси, немислимі, тим не менш,
один без іншого, але й розведені між собою, так що в напрузі між ними і
розкривається символ,Треба сказати, що навіть основоположники символізму
трактували символ по-різному.
У Маніфесті
символістів Ж»